Стандарт породи Сибірський Хаскі. FCI N270. Український переклад

Сибірський хаскі — це робоча порода собак середнього розміру, швидкий і легкий на лапах, рухається вільно і граційно. Його тіло помірно компактне з густою шерстю, прямостоячими вухами і пухнастим хвостом, що вказує на його північне походження. Його характерна хода плавна та виглядає ніби без зусиль. Ця порода чудово виконує свою роль, якщо запрягати їх в упряжку, майстерно тягнуть легкі вантажі з помірною швидкістю на великі відстані. Пропорції та форма його тіла демонструють ідеальний баланс сили, швидкості та витривалості. Кобелі породи Сибірський хаскі мужні, але ніколи не грубі або масивні; а суки - виглядають елегантними, жіночними та без слабкості в будові тіла. Сибірський хаскі не має зайвої ваги, коли є в оптимальній фізичній кондиції, маючи пружну гарно розвинену мускулатуру.

Характерний темперамент сибірського хаскі — дружелюбний і мʼякий, але також пильний і відкритий. Хаскі не демонструють власницьких якостей, притаманних сторожовим псам, і хаскі також не надмірно підозрілі до незнайомців, і не агресивний з іншими собаками. У зрілого хаскі може бути певна міра стриманості (закритості) та гідності. Його розум, поступливість та стрімкий характер роблять його приємним компаньйоном і готовим працювати.

ЧЕРЕПНА ЧАСТИНА:

Череп: Середнього розміру і пропорційний до тіла; трохи заокруглений зверху і звужується від найширшої точки до очей.

Стоп: Добре виражений.

ЛИЦЕВА ЧАСТИНА:

Ніс: Чорний у чорних, сірих, соболевих або агуті хаскі; коричневий у рудих собак; чорний, коричневий або тілесного (знебарвлений) кольору у чисто білих собак. Допустимі “сніжні носи” зі світлими смугами.

Морда: Середньої довжини і середньої ширини, поступово звужується до носа, мочка якого не є ні гострою, ні квадратною. Перенісся пряме від стопа до мочки.

Губи: Добре пігментовані та прилягають підходяще формі щелепи.

Щелепи/Зуби: прикус типу “ножиці”.

ОЧІ: Мигдалевидні, помірно розташовані і трохи косо поставлені. Очі можуть бути коричневими або блакитними; допускається різнокольоровість або частково пігментовані очі.
Вираз: Гострий(пильний), але дружелюбний, зацікавлений і навіть бешкетний.

ВУХА: Середнього розміру, трикутної форми, прагнуть одне до одного, посаджені високо на голові. По шерсті вони густо і добре вкриті шерстю, злегка з аркою в задній частині вуха, міцно підняті, зі злегка закругленими кінчиками, що спрямовані прямо вгору.

ШИЯ: Середньої довжини, вигнута аркою та гордо піднята, коли собака стоїть. Під час бігу на рисі шия витягується таким чином, що голова нахиляється на ній трішки вперед.

Спина: Пряма і міцна, з рівною верхньою лінією від холки до крупа. Середньої довжини, не коротка і не мʼяка через надмірну довжину.

Поперек: Напружений і підтягнутий, вужчий за грудну клітину, з легкою підтяжкою.

Круп: Похилий від хребта під кутом, але ніколи настільки скошений, щоб обмежувати відводящій поштовх задніх лап.

Груди: Глибокі й міцні, але не надто широкі, з найглибшою точкою, яка знаходиться трохи позаду і на рівні з ліктями. Ребра добре вигнуті від хребта, але злегка сплощені з боків для свободи руху.

ХВІСТ: Добре вкритий шерстю хвіст у формі лисячої кисті, розташований трохи нижче рівня верхньої лінії, зазвичай несе над спиною у граціозному серпі, коли собака зосереджений. Коли хвіст піднятий, він не закручується на жоден бік тіла, не лягає на спину. Вільно опущений хвіст є нормою для собаки під час спокою. Шерсть на хвості середньої довжини, приблизно однакової довжини зверху, з боків і знизу, створюючи враження округлої кисті.

ПЕРЕДНІ КІНЦІВКИ:
Коли дивитись на собаку в статиці з фронтального боку собака стоїть, то передні лапи помірно розставлені, паралельні та прямі. Кістка міцна, значна, але не важка. Пʼяті пальці можуть бути видалені.

Плечі та власне рука: Лопатка добре відхилена назад. Передпліччя трохи нахилене вниз назад від плечелопаткового зчелунвання до ліктя і ніколи не перпендикулярне землі. М'язи та зв'язки, які утримують плечі на грудній клітині, міцні та добре розвинені.

Лікті: Прилягають до тіла і не повернуті ані всередину, ані назовні.

Суглоби зап'ястя: Міцні, але гнучкі.

Зап'ястя: При виді з боку зап'ястя трохи нахилені.

Передні лапи: Овальні за формою, але не довгі. Лапи середнього розміру, компактні, добре вкриті шерстю між пальцями і подушечками. Подушечки жорсткі і добре амортизують. Лапи не повернуті ані всередину, ані назовні, коли собака знаходиться в природній стійці.

ЗАДНІ КІНЦІВКИ:
Коли собака в статиці і розглядаємо вид сзаду, задні лапи помірно розставлені та паралельні. Пʼяті пальці, якщо вони є, слід видалити.

Верхнє стегно: Добре обмускулене і сильне.

Коліно: Добре вигнуте.

Суглоб скакалки: Добре виражений і розташований нижче до землі.

Задні лапи: Овальні за формою, але не довгі. Лапи середнього розміру, компактні, добре вкриті шерстю між пальцями і подушечками. Подушечки жорсткі і добре амортизують. Лапи не повернуті ані всередину, ані назовні, коли собака знаходиться в природній стійці.

ХОДА / РУХИ: Характерна хода сибірського хаскі — плавна та виглядає ніби без зусиль. Він швидкий і легкий на лапах, і коли перебуває на рингу, має рухатися на вільній ринговці на помірно швидкі рисі, демонструючи хороший вимах передніх кінцівок та хороший поштовх задніх кінцівок. Коли дивитись на собаку під часа руху вперед-назад, то кінцівки сибірський хаскі не рухаються по одній лінії, але зі збільшенням швидкості вони поступово зближаються всередину так, щоби подушечки лапа падали на лінію прямо під поздовжнім центром тіла. Коли сліди лап сходяться, передні та задні лапи переносяться прямо, без вивиротів ліктів або колін всередину чи назовні. Кожна задня лапа рухається в слід передньої лапи на тій же стороні. Під час руху лінія верху залишається незмінною і рівною.

Волосяний покров: Шерсть сибірського хаскі подвійна і середньої довжини, і щільно покриває його шерстю. Але шерсть ніколи настільки довга, щоб приховувати чіткі лінії собаки. Підшерсток м'який і густий, достатньої довжини, щоб підтримувати зовнішній шар шерсті. Остьові волоски зовнішньої шерсті прямі і трохи гладко лежать, ніколи не жорсткі і не стирчать перпендикулярно до тіла. Слід зазначити, що відсутність підшорстка під час періоду линьки є нормальною. Підстригання бакенбардів і шерсті між пальцями і навколо лап для надання більш акуратного вигляду допускається. Підстригання шерсті на будь-якіх інших частинах тіла хаскі не схвалюється і має бути суворо покаране.

Забарвлення: Усі діапазони допустимих кольорів, таких як чорний, сірий, агуті, соболь, рудий і білий. Можуть бути суцільнозабарвленими одним якимось. Можуть мати кілька відтінків. Можуть мати білі мітки. Різні симетричні або асиметричні мітки та кольорові схеми є нормою, включаючи пібалд. Жоден з допустимих кольорів, міток чи малюнків не повинен користуватися перевагою. Такі кольорові схеми як мерль або бріндл не дозволені та підлягають дискваліфікації. Мерль (мармур) визначається як ефект мармуровості темних плям на світлому тлі того ж кольору, і не плутається з кольоровою плямою смугастих остьових волосків серед білого, як це видно у собак з допустимими пібалд візерунком. Бріндл (тигровість) визначається як темніші та світліші остьові волоски одного кольору, що утворюють вертикальні смуги тигра, і не плутається зі смугастими остьовими волосками і іншим кольором підшерстка, які можуть утворювати деякі видимі горизонтальні смуги.

Висота в холці:
Кобелі: 53,5 - 60 см. Суки: 50,5 - 56 см.
Вага:
Кобелі: 20,5 - 28 кг. Суки: 15,5 - 23 кг.

Вага повинна бути пропорційна висоті. Вищезазначені вимірювання представляють межі висоти та ваги, і немає переваги жодному з них. Будь-який прояв надмірної кістки або ваги повинен бути недопустимим.

Найважливіші характеристики породи сибірський хаскі — це середній розмір, помірна кістка, добре збалансовані пропорції, легкість і свобода в рухах, коректна шерсть, приємна голова і вуха, правильний хвіст та гарний характер. Будь-яка ознака надмірної кістки або ваги, обмежені або незграбні рухи, або довгої, жорсткої шерсті має бути оштрафована. Сибірський хаскі ніколи не виглядає настільки важким або грубим, щоб нагадувати вантажну тварину; він також не є настільки легким і тендітним, щоб нагадувати спринтера. Обидві статі сибірського хаскі дають враження, що вони здатні до великої витривалості. Крім уже зазначених недоліків, очевидні структурні недоліки, властиві всім породам, є такими ж небажаними для сибірського хаскі, як і для будь-якої іншої породи, навіть якщо вони не зазначені тут конкретно.

Будь-яке відхилення від вищеописаних пунктів має вважатися недоліками, і серйозність, з якою ці недоліки розцінюються, мають бути в пропорції до ступеня і впливу їх на здоровʼя і благополуччя собаки.

Переклад зроблено Тетяною Карпенко - власником розплідника сибірських хаскі "Hakuna Vota" (FCI N274/18). з оригіналу який можна знайти на https://www.fci.be/Nomenclature/Standards/270g05-en.pdf